Аварійна країна: як росія втратила контроль над власним житловим фондом

Кожен четвертий багатоквартирний будинок у росії потребує капітального ремонту, а кожен десятий уже є аварійним або старим – масштаб житлової деградації набуває системного характеру. За офіційними даними, близько 239 тис. будівель зношені на понад 40%, що робить їх безпечну експлуатацію без негайного ремонту неможливою. Ще 9,3% житлового фонду – приблизно 88 тис. будинків – перебувають у статусі старих або аварійних, тобто таких, де існує пряма загроза обвалу або постійний ризик для мешканців.

Найгірша ситуація зафіксована в арктичних і північних регіонах: у якутії частка проблемного житла сягає 46%, в архангельській області – 31%, у комі та ямало-ненецькому автономному окрузі – по 30%. Саме там держава фактично залишила громадян сам на сам із руйнуванням житлової інфраструктури.

Після початку повномасштабної війни проти України федеральна програма розселення аварійного житла була призупинена через брак коштів. Влада відкрито визнала, що в поточних умовах не здатна вирішити проблему: за попередніми оцінками мінфіну, на ліквідацію аварійного фонду потрібно близько 2 трлн рублів, тоді як у бюджетних планах фігурувало лише 160 млрд рублів на кілька років. Навіть включення програми з 2025 року до нацпроєкту «Інфраструктура для життя» не врятувало ситуацію – у 12 регіонах вона була фактично зірвана через дефіцит фінансування та різке зростання цін.

Станом на 1 січня 2024 року аварійний житловий фонд становив 23,1 млн кв. м, і щороку до нього додається ще в середньому 2,7 млн кв. м. Замість прискорення розселення мінбуд наприкінці 2025 року запропонував відкласти реалізацію програми до вересня 2028-го, частково переклавши фінансовий тягар на самих мешканців та переглянувши критерії аварійності – фактично визнавши більшість небезпечного житла придатним для проживання.

На цьому тлі падіння на ринку нерухомості лише підкреслює загальну кризу. У 2025 році забудовники вивели на ринок 41 млн кв. м житла, але запуск нових проєктів скоротився на 12%, що значно гірше, ніж у 2022 році. Після скасування масової пільгової іпотеки продажі в першій половині року обвалилися на 26%, а кількість дозволів на будівництво – на 23%. Галузь залишається в затяжному кризовому стані: майже 20% квартир здаються із затримками, податковий тиск зростає, кредити залишаються дорогими, а держава – як і у випадку з аварійним житлом – знову відступає, залишаючи громадян на призволяще.