Микола Красовський
З травня 1920 року по кінець 1921 року очолював «Інформаційне бюро» Розвідочної управи Генерального штабу Армії УНР. На чолі цієї структури відзначався принциповістю і наполегливістю, приділяв багато уваги організації агентурної роботи, особисто розробляв ряд нормативних документів, закладаючи в них основи цієї специфічної діяльності національних розвідки і контррозвідки. Під керівництвом М. Красовського вдалося запобігти замаху на Симона Петлюру й затримати організатора цієї акції.
5/28/2025
Всеволод Змієнко
Із 1922 року – генерал-хорунжий Армії УНР. Упродовж 1928–1936 років очолював спецслужбу Генштабу Військового міністерства Державного центру УНР у екзилі. На цій посаді важливого значення надавав роботі розвідки, зокрема збиранню інформації про становище в Україні з метою підготовки умов для повалення радянської влади і відновлення незалежності й державного суверенітету республіки військовою інтервенцією ззовні і активізацією партизансько-повстанського руху на території усрр. Завдяки В. Змієнку вдалося здобути документальні свідчення про голод в Україні. Ці відомості використовували для підготовки листівок, відозв, звернень, привернення уваги світової громадськості до подій в Україні, і в такий спосіб впливу на вище партійне керівництво срср.
5/28/2025
Ольга Басараб
У період Директорії УНР працювала секретарем Українського посольства у Фінляндії, а згодом – бухгалтером посольства УНР у Відні. Водночас діяла в інтересах відділу закордонної інформації (розвідувального) Політичного департаменту МВС УНР. У 1923 році переїхала до Львова, де стала членом Головної управи філії Союзу Українок у Львові, активно співпрацювала з Українською військовою організацією та її розвідкою, була зв’язковою.
5/28/2025
Федір Боржинський
У червні 1918 року був призначений українським державним консулом у П’ятигорську. 20 вересня того ж року отримав від гетьмана Скоропадського звання полковника і призначення повноважним представником Української Держави на Кубані. У своїх таємних звітах Ф. Боржинський звертав увагу на те, що проти молодої Української Держави на Кубані розгортається справжня інформаційна війна, яку ведуть представники російських шовіністичних організацій. Ф. Боржинського намагалися схилити до переходу на бік Добровольчої армії і подальшої участі в збройній боротьбі в її лавах за відновлення «єдіной і нєдєлімой росії», але він рішуче відмовився від цього. Розстріляний 14 лютого 1919 року на околиці Юзівки (нині – Донецьк).
5/28/2025
Олександр Кузьмінський
У 1919 році О. Кузьмінський був призначений начальником Розвідочної управи Генерального штабу УНР. Після переходу вцілілих частин української армії за Збруч у листопаді 1920 року вже у нових умовах еміграції продовжилася робота з організації збройної боротьби за відновлення суверенної української держави. Під керівництвом Олександра Кузмінського розвідувальна діяльність в умовах еміграції спрямовувалася на здобуття різнопланової інформації про дислоковані в Україні сили красной армії, органи державної безпеки усрр, стан охорони державного кордону, політичну й економічну ситуацію в країні. Відбувалося вивчення території України як майбутнього театру збройного повстання.
5/28/2025
Іван Вислоцький
Із 1919 року служив у розвідчому відділі Української галицької армії. Тоді робота розвідки за етапами діяльності поділялася на два головні періоди: галицький, під час якого тривала війна з поляками, і наддніпрянський, коли точилися бойові дії з красной та Добровольчою арміями. За завданням керівництва розвідувального відділу І. Вислоцький здійснив кілька рейдів у тил більшовицької армії і здобув важливу інформацію. По собі залишив спогади, що стосуються політичної та воєнної розвідки за часів існування українського війська 1917–1919 років.
5/28/2025
Петро Ліпко
Після проголошення в Києві Центральною Радою Української Народної Республіки був призначений командиром українізованого 10-го армійського корпусу (грудень 1917 р.). Згодом обіймав посаду в. о. начальника 2-ї пішої дивізії Армії Української Держави (червень 1918 р.) За часів Директорії служив у військовій розвідці Генерального штабу армії УНР (з 12.02.1919 р.). Упродовж лютого – березня 1919 року очолював Розвідочну управу Генштабу.
5/28/2025
