Бюджетний колапс: дефіцит росії за два місяці перевищив річну норму

Федеральний бюджет росії за січень–лютий 2026 року зафіксував дефіцит 69,9 млрд доларів, що майже вдвічі перевищує попередню оцінку міністерства фінансів у 43,3 млрд доларів. За перші два місяці року касовий розрив уже перекрив весь річний плановий показник у 50,5 млрд доларів, що говорить про повну втрату контролю над фіскальною траєкторією.

Ситуацію ускладнює безпрецедентна розбіжність між звітністю федерального казначейства та міністерства фінансів. Казначейство зафіксувало доходи на рівні 31,36 млрд доларів проти 59,79 млрд у звітності міністерства фінансів – майже подвійна різниця, що виходить за межі будь-яких технічних похибок. Видатки при цьому практично збігаються: 101,47 млрд проти 103,10 млрд доларів відповідно.

Західні економісти інтерпретують цей розрив як свідчення системної невизначеності бюджетного обліку та ймовірного завищення доходів у прогнозах міністерства фінансів. Незначне відхилення у видатках лише підтверджує: кремль не збирається урізати витрати навіть за умови катастрофічного падіння надходжень.

Головний чинник провалу – обвал нафтогазових доходів, які у першому кварталі 2026 року скоротилися до 18,1 млрд доларів, просівши на 45,5% у річному вимірі. Це найгірший результат з 2022 року. Водночас видатки залишаються роздутими через масштабні асигнування на безпеку й оборону, формуючи структурний дисбаланс, який неможливо закрити без радикального перегляду пріоритетів.

російські аналітичні центри, зокрема прокремлівський ЦМАКП, прогнозують, що річний дефіцит удвічі-втричі перевищить офіційні плани, особливо якщо енергетичні доходи залишаться на поточному рівні, а витрати продовжать зростати.

Наявна ситуація демонструє деградацію інституційної узгодженості бюджетного процесу, де відомства подають суперечливі дані. Покривати дефіцит доведеться залишками на рахунках казначейства та надходженнями від приватизації – джерелами, які не забезпечують довгострокової стійкості.

Після збереження цих тенденцій кремль зіткнеться з вичерпанням резервів і вибором між непопулярним скороченням видатків та пошуком нових джерел фінансування. Навіть у разі відновлення цін на енергоносії потенціал зростання доходів стримуватимуть слабка інвестиційна активність, структурні дисбаланси промисловості та логістичні провали.