«Лайк» як доказ: як у росії карають за активність у соцмережах

Із грудня 2025 року в росії чинна ст. 13.53 КоАП рф – відповідальність за пошук «завідомо екстремістського контенту». Тепер достатньо самого факту запиту в браузері, щоб з’явився протокол.

На практиці це підкріплюється масовими перевірками телефонів. При огляді документів поліція вимагає розблокувати пристрій, переглядає галерею, Telegram та історію браузера. На кордоні це вже звична процедура, тепер – і в метро. Пошук, підписка чи перегляд можуть бути витлумачені як «інтерес до екстремізму» або навіть «розповсюдження». Знайдений «підозрілий контент» використовують для відкриття справи або тиску.

Формальні межі таких перевірок розмиті. Спроба заперечити дії силовиків може завершитися насильством або новим обвинуваченням. У системі, де один донос має більшу вагу за докази, цього достатньо.

З 2010 року російські «правоохоронці» відкрили понад 30 000 кримінальних та адміністративних справ за публікації, репости й «лайки» у соцмережах. Майже 80% адміністративних і 46% кримінальних проваджень припадає на «вконтакте». Чверть кримінальних справ стосується повідомлень у Telegram. Основні статті – «екстремізм» (ст. 280, 282 КК рф), «дискредитація армії» (ст. 20.3.3 КоАП рф і 280.3 КК рф) та «фейки» про армію (ст. 207.3 КК рф).

Підставою може стати будь-що: репост, збережена картинка, мем або навіть «лайк». Переслідують і за публікації багаторічної давності, і за видалені дописи.

Часто справи починаються не з моніторингу, а з доносів колег, сусідів чи знайомих зі скриншотами приватних переписок. Іноді причиною стає особистий конфлікт, а обвинувачення будується за принципом «слово проти слова».

Навіть без публічних заяв людину можуть звинуватити в участі в «екстремістському співтоваристві». Підписка на «небажаний» канал, участь у закритому чаті чи пересилання повідомлення – цього вже достатньо.