москва легалізує крадіжку брендів: росія готує механізм захоплення іноземної інтелектуальної власності

російська влада впритул наблизилася до того, що міжнародні юристи вже відкрито називають інституціоналізованою крадіжкою інтелектуальної власності. віцепрем'єр олександр новак оголосив, що мінекономрозвитку спільно з роспатентом опрацьовує механізм «зовнішнього тимчасового управління» патентами, торговими марками та іншими об'єктами ІВ іноземних компаній із «недружніх» країн – тих самих, які пішли з російського ринку після повномасштабного вторгнення в Україну у 2022 році.

Простою мовою: держава призначить «управляючого», який без жодної згоди IKEA, Apple чи будь-якої іншої компанії зможе видавати ліцензії російським виробникам на використання їхніх брендів і технологій.

росія вже має механізм примусового ліцензування патентів через суд, він застосовується переважно у фармацевтиці і формально вкладається у вузькі рамки угоди TRIPS СОТ. Новий задум сягає значно далі: він охоплює товарні знаки, програмне забезпечення та медіаконтент, тобто саме ті категорії ІВ, де цінність визначається не технологією, а репутацією та довірою споживача.

Аналогів цьому механізму у світовій практиці фактично немає. І це не випадково. Жодна країна, що претендує на участь у глобальній економіці, подібного не практикує, бо наслідки для інвестиційного клімату були б катастрофічними.

З точки зору міжнародного права запропонована схема є проблемною одразу на кількох рівнях. росія залишається формальним учасником Бернської та Паризької конвенцій. TRIPS допускає примусове ліцензування лише за надзвичайних обставин, виключно для внутрішнього ринку і з виплатою «адекватної компенсації». Проте жодної з цих умов запропонований механізм не передбачає.

Окремо стоїть проблема товарних знаків. Торгова марка – це не просто логотип, це гарантія якості та походження товару. Коли під брендом відомої компанії починає виробляти хтось інший, це вже не лише порушення прав власника – це пряме введення споживача в оману.

Компанії-правовласники не залишаться осторонь. Товари, вироблені за такими «ліцензіями», будуть вразливі для судового переслідування в будь-якій юрисдикції, куди вони потраплять. Арешт активів російських компаній у Європі та США за порушення прав ІВ – цілком реальний сценарій. Прецеденти після 2022 року вже існують.

кремль, очевидно, позиціонуватиме цей крок як симетричну відповідь на заморожування російських активів Заходом. Але ця логіка має принципову ваду: арешт активів є наслідком агресії, а не її причиною. Крадіжка брендів жертв власної війни навряд чи виглядатиме переконливо навіть у нейтральних юрисдикціях.

Найбільш іронічним є те, що цей механізм може назавжди закрити двері для повернення іноземних компаній, які частина російських чиновників усе ще декларує бажаним. Жоден серйозний гравець не піде на ринок, де держава здатна в будь-який момент призначити «управляючого» його торговою маркою.

росія свідомо обирає шлях остаточної відмови від міжнародних норм у сфері ІВ – на додаток до вже зробленого в енергетиці, фінансах та безпеці. Це не просто юридична аномалія. Це свідомий вибір економічної ізоляції, оформлений у вигляді правового механізму.

Конкретні параметри схеми роспатент обіцяє представити до середини 2026 року. До того часу міжнародна спільнота матиме ще одну підставу переконатися: правила, обов'язкові для всіх, у москві вважаються необов'язковими для себе.