Background

російські банки будують піраміду на споживчих боргах

5/18/2026
singleNews

Поки ключова ставка центробанку рф тримається на рекордних висотах і дефолти на борговому ринку множаться щокварталу, російські банки знайшли спосіб вивести проблемні активи з власних балансів. Схема не нова: споживчі позики пакують у пули, перетворюють на облігації і продають інвесторам. Називається це сек'юритизацією.

Ринок таких паперів злетів у 2025 році до 3,1 млрд дол. США, тобто у п’ять разів більше, ніж роком раніше. У 2026-му, за прогнозами, він може досягнути 13,3 млрд дол. Серед покупців уже кожен третій – приватний інвестор. До гри долучилися «сбербанк», «альфа-банк» і «газпромбанк». Дохідність таких паперів перевищує корпоративні облігації на 2–4 відсоткових пункти. У країні, де нормальні інвестиційні інструменти практично недоступні, а ставки по депозитах з’їдає інфляція, навіть ілюзія вигоди продається добре.

Але є проблема. Якість кредитів, що лягають в основу цих облігацій, викликає питання. У деяких випусках 2025 року рівень дефолтів сягав 1,8% щомісячно – і це ще до того, як реальні доходи населення почали падати прискореним темпом. Якщо до пулів потрапляють позичальники з нижчою платоспроможністю, красива упаковка не захищає інвестора від збитків.

Паралельно весь борговий ринок рф тріщить по швах. Лише за І квартал 2026 року зафіксовано близько 10–11 технічних дефолтів – майже половина від показника за весь попередній рік. Найбільш ураженими залишаються паливний ритейл, логістика й девелопмент. У зоні підвищеного ризику може перебувати до чверті всього ринку облігацій. Тло для стрімкого зростання нового інструменту гірше не придумаєш.

Сек'юритизація споживчих кредитів відрізняється від іпотечних паперів принципово: немає застави у вигляді нерухомості, є тільки здатність позичальника платити. Скорочення доходів, зростання безробіття, подальший тиск на споживача – і якість забезпечення може впасти швидко. Тоді механізм, який мав розподіляти ризики, стане каналом їхнього поширення.

Зростання цього ринку – не ознака розвитку російської фінансової системи. Це ознака того, що проблем у ній вже більше, ніж можна приховати звичайними методами.