Нормативна база

Діяльність Служби зовнішньої розвідки України регламентується Конституцією України, законами України “Про національну безпеку України”, “Про розвідку”, “Про Службу зовнішньої розвідки України”, “Про оперативно-розшукову діяльність”, “Про контррозвідувальну діяльність”, іншими законами України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Першим актом, яким законодавчо врегульовано розвідувальну діяльність, став ухвалений Верховною Радою України 22 березня 2001 року Закон «Про розвідувальні органи України». У ньому визначено правові основи організації і діяльності розвідувальних органів, основні завдання, принципи, права, методи і засоби діяльності, порядок контролю і нагляду за їх роботою, а також правовий статус співробітників цих органів, їх соціальні гарантії.

Прийняття Верховною Радою України 1 грудня 2005 року Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки України» стало важливим етапом становлення СЗР України як самостійного державного органу.

17 липня 2020 року були внесені зміни до Закону України «Про Службу зовнішньої розвідки України».

17 вересня 2020 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про розвідку".

Уперше на законодавчому рівні створено розвідувальне співтовариство, коло суб’єктів, діяльність яких безпосередньо або опосередковано стосується захисту державних інтересів України від зовнішніх загроз. Визначено роль та місце окремих суб’єктів цього співтовариства під час виконання завдань із забезпечення зовнішньої безпеки України, а також засад їхньої взаємодії між собою.

Закон чітко розмежовує повноваження і сфери відповідальності розвідувальних органів із зосередженням їхніх зусиль на пріоритетних напрямах забезпечення національної безпеки, унеможливлює дублювання їхніх завдань і функцій та одночасно забезпечує комплексний підхід до виконання розвідувальними органами пріоритетних завдань розвідувальної діяльності у відповідних сферах.

Відбулося довгоочікуване виокремлення механізму проведення розвідувальних заходів із системи оперативно-розшукової діяльності. До набрання чинності Законом проведення розвідувальних заходів, які передусім спрямовані на добування інформації, регулювалося Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». Регулювання специфіки розвідувальної діяльності некоректно вкладалося в рамки антикримінального законодавства та потребувало змін, що знайшли відображення у Законі України «Про розвідку».

Вперше у вітчизняній історії на законодавчому рівні визначено соціальний і правовий статус, а також відповідні гарантії осіб, які конфіденційно співробітничають з розвідувальними органами (компенсації, пільги, різні види допомог тощо).

Закон України «Про розвідку» є комплексним законодавчим актом, яким передбачено внесення змін до більш ніж 25 інших законодавчих актів.

Важливим є і те, що нормами Закону посилюється демократичний цивільний контроль за розвідувальним сегментом сектору національної безпеки і оборони, передусім парламентського та громадського. Це сприятиме чіткому розумінню завдань, способів та методів діяльності розвідувального співтовариства, а також можливості належної оцінки результатів цієї діяльності.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про Службу зовнішньої розвідки України

Цей Закон визначає правовий статус, загальну структуру, засади керівництва та загальну чисельність Служби зовнішньої розвідки України.

Стаття 1. Правовий статус Служби зовнішньої розвідки України

1. Служба зовнішньої розвідки України є розвідувальним органом України, який функціонує як окремий державний орган, не належить до системи органів виконавчої влади та здійснює свою діяльність під загальним керівництвом Президента України та демократичним цивільним контролем відповідно до Закону України "Про розвідку".

2. Служба зовнішньої розвідки України як розвідувальний орган України входить до складу сил безпеки, а як військове формування - до складу сил оборони сектору безпеки і оборони України.

Стаття 2. Керівництво Служби зовнішньої розвідки України

1. Керівництво Службою зовнішньої розвідки України здійснює Голова Служби зовнішньої розвідки України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України.

2. Голова Служби зовнішньої розвідки України має першого заступника Голови та заступників Голови Служби зовнішньої розвідки України. Визначення їх кількості, призначення на посаду та звільнення з посади здійснюються Президентом України за поданням Голови Служби зовнішньої розвідки України.

Стаття 3. Загальна структура Служби зовнішньої розвідки України

1. Загальну структуру Служби зовнішньої розвідки України складають підрозділи агентурної та технічної розвідки, оперативно-технічні, інформаційно-аналітичні, власної безпеки, а також інші підрозділи відповідно до визначеної Президентом України Організаційної структури Служби зовнішньої розвідки України.

2. Для виконання покладених на неї завдань Службою зовнішньої розвідки України можуть створюватися територіальні підрозділи в межах затвердженої загальної чисельності, а також заклади, підприємства, установи, організації.

Стаття 4. Загальна чисельність Служби зовнішньої розвідки України

1. Загальна чисельність Служби зовнішньої розвідки України затверджується у кількості 4350 співробітників, у тому числі до 4010 військовослужбовців, а в особливий період - у кількості згідно з Мобілізаційним планом України.

Стаття 5. Прикінцеві положення

1. Цей Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про розвідку".

2. Служба зовнішньої розвідки України стосовно завдань, прав і обов’язків є правонаступником розвідувального органу Служби безпеки України, який ліквідовано".

Президент України

В.ЗЕЛЕНСЬКИЙ

м. Київ
17 липня 2020 року
№ 809-IX

 

 

Нормативні документи:

 

Закон України “Про розвідку”

Закон України “Про Службу зовнішньої розвідки України”

Закон України “Про національну безпеку України”

Закон України “Про оперативно-розшукову діяльність”

Закон України “Про контррозвідувальну діяльність”

Закон України "Про військовий обов'язок і військову службу"

Закон України "Про соціальний і правовий захист військослужбовців та членів їх сімей"

Закон України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію"

Закон України "Про правовий режим воєнного стану"

 

Указ Президента України від 14.10.2004 № 1239/2004 “Про Службу зовнішньої розвідки України”

Указ Президента України від 14.09.2020 № 392/2020 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 14 вересня 2020 року “Про Стратегію національної безпеки України”

Указ Президента України від 30.12.2021 № 690/2021 “Про Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України”

Указ Президента України від 02.07.2024 №403/2024 "Про внесення змін до Положення про проходження військової служби військовослужбовцями Служби зовнішньої розвідки України"

Указ Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні"

 

Постанова Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. № 379"

Зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. № 379

Постанова Кабінету Міністрів України від 28 травня 1993 р. № 379 Київ "Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули (померли) чи пропали безвісти під час проходження військової служби"

 

Наказ Голови СЗРУ “Про затвердження Переліку відомостей, які містять службову інформацію у Службі зовнішньої розвідки України” від 13.02.2018 № 35

Перелік відомостей, які містять службову інформацію у Службі зовнішньої розвідки України

Наказ Служби зовнішньої розвідки України від 11.03.2008 року № 55

Наказ Голови СЗРУ від 18.07.2023 № 1679 "Про затвердження Інструкції про порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Службі зовнішньої розвідки України", зарєстрований у Міністерстві юстиції України 23.08.2023 за № 1479/40535

Інструкція про порядок розгляду звернень та організації особистого прийому громадян у Службі зовнішньої розвідки України