кремль готує росію до хвилі корпоративних банкрутств

госдума рф у другому читанні схвалила масштабну реформу корпоративного банкрутства, що має замінити ліквідацію підприємств механізмами реструктуризації боргів. Формально закон спрямований на збереження бізнесу, робочих місць і податкових надходжень, однак його поспішне просування збіглося з різким погіршенням фінансового стану російських компаній.

Влада фактично визнала провал чинної системи: у 2025 році зовнішнє управління застосували лише у 51 справі, фінансове оздоровлення – лише у восьми, а реабілітаційні процедури становили менш як 1% усіх корпоративних банкрутств. Переважна більшість справ завершувалася розпродажем активів й остаточною ліквідацією компаній.

Реформа вводить окрему процедуру реструктуризації, дозволяє укладати досудові угоди з кредиторами та затверджувати плани погашення боргів. Боржникам обмежать можливість залучати нові кредити й укладати угоди з пов'язаними структурами без згоди антикризового керуючого або кредиторів. Також запроваджується новий механізм продажу великих активів із гнучким коригуванням ціни.

Поспіх із розглядом законопроєкту збігся з наростанням боргової кризи у корпоративному секторі рф. На кінець квітня 2026 року зобов'язання російських підприємств сягнули 293 трлн рублів (близько $3,85 трлн), а прострочені платежі за рік зросли на 18%, до 7 трлн рублів (приблизно $92 млрд). Частина компаній уже перекриває старі борги новими позиками, тоді як на обслуговування самих лише відсотків іде близько 37% прибутку.

Ухвалення реформи – це підготовка кремля до хвилі неплатоспроможності на тлі високих ставок, падіння прибутків і поширення неплатежів. Нові механізми дадуть змогу відкладати банкрутства великих підприємств і не допустити одночасного викиду проблемних активів на ринок. Найімовірніше, москва застосовуватиме їх вибірково, насамперед для підприємств оборонного комплексу, критичної інфраструктури, великих роботодавців і компаній, залежних від держзамовлень.