Неспроможність кремля змушує російський бізнес будувати власний захист від дронів

Неспроможність кремля забезпечити централізований захист промислових та інфраструктурних об'єктів від дронів змушує його фактично перекладати відповідальність за їхню безпеку на самі підприємства. У першому півріччі 2026 року комерційний сектор рф збільшив закупівлі засобів протидії БпЛА у 6,6 раза порівняно з аналогічним періодом минулого року, до 5,32 млн дол. (441,3 млн рос. руб.).

Компанії розширюють номенклатуру техніки. Найбільший попит мають стаціонарні й портативні детектори та пеленгатори дронів, системи оповіщення, а також обладнання для глушіння каналів керування, передавання даних і супутникової навігації. Паралельно над будівлями встановлюють металеві каркаси, захисні сітки й навіси, які дешевші за електроніку, але їхні можливості обмежені будівельними й протипожежними нормами.

Великі підприємства формують мобільні групи реагування, оснащені засобами виявлення й подавлення дронів, – створення однієї такої групи коштує 600–850 тис. дол. (50–70 млн рос. руб.).

Найактивніше озброюються паливно-енергетичні й промислові підприємства, оператори складів і логістики, маркетплейси та судноплавні компанії. Утім зростання закупівель не означає переходу бізнесу до комплексного захисту: більшість обмежується окремими засобами виявлення чи глушіння, тоді як багаторівнева система вимагає значних вкладень у персонал, техніку та інфраструктуру.

Результат – суцільна імпровізація без єдиних стандартів обміну даними чи технічної сумісності між засобами виявлення й глушіння, не кажучи вже про централізоване управління. Кожне підприємство рятується як уміє, і ця самодіяльність обертається проти самих же росіян: хибними спрацюваннями, взаємними радіоперешкодами між сусідніми об'єктами та закупівлею дорогої техніки, що не відповідає реальним параметрам загроз. Чим більше грошей вкладає бізнес у власний захист, тим очевидніше, що централізованої оборонної системи в кремля просто не існує.