росіяни ризикують залишитися без громадського транспорту: паливна криза тисне на рф

На росії на тлі паливної кризи, яка вже призвела до обмежень на продаж пального в десятках регіонів, оголилася масштабна системна проблема – критична вразливість міського транспорту. Якщо дефіцит нафтопродуктів пошириться на громадські перевезення, країна-агресор ризикує зупинитися, адже переважна більшість її міст критично залежить від автобусів.

Екологічний та незалежний від пального електротранспорт є лише у 111 російських містах із 1117. Майже половина населення (42%) живе в населених пунктах, де немає жодного тролейбуса чи трамвая. У 26 регіонах рф альтернатива бензиновому транспорту відсутня взагалі.

Навіть там, де електротранспорт існує, його наявність є суто номінальною. Усі чотири види – трамвай, тролейбус, метро та електробус – мають тільки чотири міста (москва, санкт-петербург, нижній новгород і самара). Проте ситуація там хитка: у тій же самарі на лінії працює лише один електробус, а в тюмені єдиний електробус регулярно виходить з ладу під час морозів. Найвища частка електротранспорту в парку зафіксована в іжевську (53%), тоді як у махачклі, нальчику, астрахані чи сочі вона становить 1%.

За останні десять років загальна довжина трамвайних колій на росії скоротилася на 8%, а тролейбусних ліній – аж на 17%. У той час як цивілізований світ переходить на зелену енергетику, росія демонтувала сотні кілометрів мереж. Наслідки міжнародних санкцій та переорієнтація економіки на воєнні рейки позбавили регіони можливості оновлювати рухомий склад. Увесь так званий прогрес на рф має виключно виставковий характер для створення картинки пропаганди.

Яскравим підтвердженням цього є колосальна нерівність між столицею та регіонами. Основний пасажиропотік припадає на метрополітен, який є лише у семи містах. При цьому в москві налічується 275 станцій – більше, ніж у всіх інших містах разом взятих, тоді як у єкатеринбурзі їх всього 9. Така ж ситуація й з електробусами: з усього російського парку майже 90% припадає на москву (2745 одиниць).

Ця статистика наочно показує глибинний занепад російської провінції, з якої кремль лише висмоктує ресурси та людський потенціал для ведення війни. Подальші бойові дії та міжнародна ізоляція лише поглиблюватимуть цей колапс.