«Сувенір» для засновника Служби безпеки ОУН Миколи Лебедя
До постаті засновника, організатора і першого керівника Служби безпеки (СБ) ОУН Миколи Лебедя була прикута особлива увага органів кдб. Навіть коли він опинився далеко за океаном, у США, до нього намагалися підіслати агентів, дізнатися про його погляди, вивідати плани, вчинити гучну провокацію і навіть мали намір за його допомогою реанімувати пошуки золота ОУН, закопаного у прикарпатських лісах. Про те, як це відбувалося, розповідають розсекречені документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.
7/24/2024
Українська Головна Визвольна Рада. Таємні протоколи
80 років тому (11–15 липня 1944 року) в умовах суворої конспірації в передгір'ї Карпат на Львівщині на установчих зборах було проголошено Українську Головну Визвольну Раду (УГВР). Як свідчать розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України, про створення цього повстанського тимчасового парламенту або уряду України, що воює, сталінські спецслужби дізналися лише наприкінці 1944 року. Тоді внаслідок однієї зі спецоперацій до рук чекістів потрапили протоколи першого засідання УГВР. Але ще упродовж певного часу в нкдб не могли встановити справжні прізвища учасників того першого Великого Збору, які в документі навмисно були змінені.
7/11/2024
Степан Ленкавський: «Здобудеш Українську Державу, або згинеш у боротьбі за Неї»
6 липня виповнюється 120 років від дня народження Степана Ленкавського, одного із засновників та ідеологів Організації українських націоналістів, автора «Декалогу ОУН» («Десять заповідей українського націоналіста»), в якому він виклав основні морально-етичні засади учасника національно-визвольних змагань. Саме принципова і непримиренна позиція до ворогів української державності стала підставою для заведення на нього органами нкгб оперативної справи і планування заходів щодо його ліквідації. Про це свідчать розсекречені документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.
7/5/2024
Юрій Шевельов. Що не увійшло і не могло увійти до книги спогадів?
Чому Юрій Шевельов так довго не відгукувався на запрошення Павла Загребельного відвідати срср і яке застереження він отримав від одного з конгресменів США через це? Чому Олесь Гончар не захотів поїхати до Нью-Йорка і переконати свого колишнього викладача повертатися на батьківщину? Чому критика визначним українським мовознавцем концепції «общєрусского язика» не давала спокою керівництву кгб, яке відстежувало його діяльність упродовж кількох десятиліть? Які завдання те ставило своїй резидентурі у США для порушення на зустрічах із ним і чи здогадувався сам об’єкт оперативної розробки, з ким має справу? Про все це – у розсекречених документах із архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.
6/21/2024
кгб урср проти «Летючих козаків» ВПС США
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено документи, які свідчать про те, що кгб урср у 1960-ті роки цілеспрямовано збирав інформацію про військовослужбовців армії США, які мали українське коріння. Таких осіб вносили до спеціальних списків і брали на оперативний облік. Нині ознайомлення з цими документами дає змогу побачити, що українські емігранти, народжені у США навіть у третьому поколінні, не втрачали національної ідентичності і жили з думкою про Україну.
6/6/2024
Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору кгб усср
Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім’ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті кгб усср, збирання на нього інформації, намагання вплинути на його позицію, змусити відмовитися від своїх тверджень і не ставати на заваді трактуванням історії з позицій російсько-совєтських учених. Про це свідчать розсекречені документи, знайдені в архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України.
5/29/2024
Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено грамоти до Хреста Симона Петлюри капеланам Армії УНР, які були удостоєні цієї високої відзнаки як учасники Української революції 1917–1921 років «за участь у збройній боротьбі за Державність України під зверхнім проводом Головного Отамана Симона Петлюри». Зазначені матеріали дають змогу доповнити наявний загальний реєстр нагороджених і більше дізнатися про їхню долю.
5/22/2024
Як гетьман Скоропадський вісім років водив за носа чекістів
У 1920–1930-х роках органи гпу/нквд ссср неодноразово вдавалися до методу створення легендованих підпільних організацій усередині країни. Метою було проникнення через них у закордонні еміграційні центри, вивідування планів, відволікання зусиль на хибні об’єкти, поширення дезінформації, здійснення впливу на лідерів, намагання розсварити їх між собою і, зрештою, ліквідувати організаційні структури та прихильників і всередині країни, і за кордоном. Але одна з таких операцій стосовно української еміграції, досі невідома для широкого загалу, пішла не за планами, які затверджувалися і коригувалися в москві. Про це розповідають розсекречені документи з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України.
5/8/2024
Як співробітники кгб намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»
В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено матеріали, які проливають світло на те, як у 1950–1960-х роках органи мгб/кгб ссср намагалися схиляти до співпраці, відмови від антисовєтської діяльності та повернення до совєтського союза діячів культури, науки та літератури, які опинилися в еміграції, а в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об’єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.
4/10/2024
«Редактор» Василь Мудрий і його «Діло»
У списку тих, кого дуже хотіли завербувати в 1930-ті роки працівники нквд ссср, був тодішній голова Українського національно-демократичного об’єднання – найпотужнішої західноукраїнської парламентської партії і головний редактор найстарішої української галицької газети «Діло» Василь Мудрий. Про те, чому чекісти прагнули мати у своєму специфічному пропагандистському арсеналі талановитих журналістів, ораторів, депутатів закордонних парламентів, – розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України, які доповнюють уже відомі факти з насиченого багатьма подіями життя і діяльності В. Мудрого (19 березня 1893 р. – 19 березня 1966 р.).
3/19/2024
